Зараз знайдеться зовсім небагато людей, які пам'ятають 5-ю школу м. Краматорська, збудована в 30-ті роки в районі Комсомольської алеї, директором у ній був Степаненко Іван Григорович. В 1941-му році разом з директором пішли на фронт і його учні (в тому числі випускниця 1940 р. - Марія Доронько, яка пройшла війну радисткою, загинула у 1943 р., ім'я цієї дівчини довгий час носила піонерська дружина 5-ої школи). Нове приміщення школи було побудовано на вулиці Соціалістичній. У 50-ті роки в школі навчалися діти 8-ми класів, капітаном шкільного корабля була Андрейко Катерина Тимофіївна. З 1954-і по 1970-й роки директором школи працював Васильєв Георгій Іванович. Завдяки йому поруч зі школою була побудована майстерня, в якій працювали всі наступні покоління учнів. Заступником директора працювала Буракова Сіма Василівна, колишній фронтовик. З 1970 по 1990 роки господинею шкільного корабля була Лещенко Надія Григорівна. Її ім'я внесено в золотий фонд освіти Краматорська. У 1975 - му році прийшов в школу юний учитель фізики, її майбутній директор Коваленко Микола Михайлович. Перший клас, в якому він був класним керівником – фізичний, випуску 1988 року. Перший профільний фізичний клас був організований нинішнім директором ЗОШ №22 Крупченко Миколою Миколайовичем. З ім'ям Юдіна Веніаміна Івановича, військового керівника школи з 1971 по 1988 роки пов'язані традиції спортивних свят (інсценованої військової пісні, свято строю та пісні ...) Традиція «Лебединої пісні» - прощальної пісні випускників була закладена заступником директора з виховної роботи Сорокіної Надією Григорівною з 1978 року.Вона була яскравою зіркою на небосхилі 5-ї школи -учитель фізики та астрономії. Надія Григорівна уособлювала собою новий тип вчителів – вчителя, впевненого в тому, що своїм виглядом, моральними якостями, постійним рухом уперед він повинен вести за собою. Разом з В. М. Шейманом вона була в першій групі учасників Шаталовских семінарів. У 31 рік Сорокіна Н.Р. стала першим в Краматорську кандидатом педагогічних наук. Важка хвороба за рік обірвала життя

На жаль, в історії школи, як і в житті кожної людини, є сумні і радісні хвилини... Женя Попков, випускник 1978 року, служив на військовому кораблі в Сєвероморську, загинув при виконанні бойового завдання. Старший лейтенант Горпенюк Сергій, випускник 1981 року загинув в Сєвероморську при супроводі секретного вантажу. Мачнєв Андрій, випускник 1979 року народження, загинув в Афганістані. Нагороджений медаллю «За відвагу» та орденом Червоної зірки.

Проніна Тетяна Опанасівна пропрацювала в нашій школі 27 років. Викладала російську мову і літературу, була завучем. Творча та одержима в роботі людина, вона була поезією школи, в її літературних вечорах брали участь і фізики, і лірики. Дерюжко Олександр Дмитрович розпочав свою трудову біографію в ЗОШ №5 з 1976 р. З перших уроків він підкорив своїх учнів, став для багатьох справжнім другом. Невтомний мандрівник, організатор походів та екскурсій, він заряджав оточуючих енергією добра. Він дуже любив життя. Загинув, рятуючи життя іншої людини... Славні імена померлих вчителів назавжди залишаться в серцях дітей та працівників 5-ї школи. Їх імена посіли почесні місця в історії школи...

​

​